Тема: Використання елементів художньо-педагогічних технологій при викладанні
музичного мистецтва для розвитку художньо-образного мислення, творчого
потенціалу учнів початкової школи.
Терміну "мистецтво" фахівці
дають різні визначення, оскільки в одне поняття, одну фразу, неможливо вмістити
весь той величезний сенс, який несе в собі це слово. Воно виконує масу корисних
для людства функцій. Мистецтво формує духовні цінності і виховує розуміння
прекрасного.
Основні функції мистецтва:
1. Естетична. Відтворення дійсності за законами краси. Вплив на
формування естетичного смаку, можливість проживати і відчувати емоції. Уміння
відрізняти піднесене й стандартне, прекрасне й потворне.
2. Соціальна. Ідейний вплив на суспільство, перетворення
соціальної реальності.
3. Компенсаторна. Вирішення психологічних проблем, відновлення
душевного спокою та рівноваги. Відсторонення від сірої реальності і
повсякденності шляхом компенсації нестачі гармонії і краси.
4. Гедоністична. Здатність приносити позитивні емоції через
споглядання прекрасного.
5. Пізнавальна. Вивчення і пізнання дійсності за допомогою
творів мистецтва, які є джерелом інформації про процеси громадскості.
6. Прогностична. Можливість прогнозувати і передбачати майбутнє.
7. Виховна. Вплив на формування особистості і моральне
становлення людини.
Навіть, якщо ми звернемося до
первісного мистецтва,то побачимо, що воно було синкретичним. Його синкретичність полягала у тому, що
воно існувало в нероздільній єдності з іншими формами матеріальної і духовної
діяльності; в тому, що різні художні засоби — графічні, пластичні, звукові,
мовні, хореографічні — використовувались сукупно, а тому живопис, музика,
слово, танець не розділялись як особливі форми мистецтва. Не було тоді й поділу
між творцями, виконавцями і споживачами мистецтва, кожен міг виступати у
будь-якій із цих ролей. Таким чином, можна сказати, що не тільки праця, але й
мистецтво разом з працею створило людину. І подібно праці, воно залишається умовою
його існування і вдосконалення на протязі всієї історії людства.
Долучаючи
дитину до багатющого людського досвіду, зібраного в мистецтві, можна виховати
освічену, високоморальну і всебічно розвинуту людину. Дитина осягає будь-який
вид мистецтва з сприйняття. Вченими виділяють три етапи сприйняття:
· Первинне - коли дитина сприймає
те, що її зацікавило, пропустивши нецікаве і незрозуміле.
· Другий - характеризується тим,
що викладач надає можливість творчого відтворення мистецтва або його частин у
власній діяльності.
· Третій етап можна умовно
позначити як етап наукового розуміння художньої діяльності, коли у свідомості
маленького чоловіка відтворена картина життя у всій її суперечливості,
складності і виникає необхідність проведення її аналізу.
Зустріч
дитини з різними явищами мистецтва не робить з нього відразу духовно багату або
естетично розвинуту людину. Але цей досвід пам`ятається довго, а маленькій
людині завжди хочеться відчути знову знайомі емоції, отримані від зустрічі з
прекрасним. Існує кілька видів мистецтва: музика, література, кіно, театр,
образотворче та декоративне мистецтво, хореографія та інші. Особливість кожного
виду полягає в тому, що він особливо впливає на дитину своїми специфічними
матеріалами та художніми засобами, звуком, словом, рухом, фарбами. Музика
зачіпає музичні почуття дитини. Скульптура звернена до інших сторін людської
душі: вона здатна передавати пластичну виразність тіла, радувати око
прекрасними формами тонких ліній. Кожен вид мистецтва, звернений до будь-якої
людської особистості і припускає, що будь-яка дитина здатна осягати всі його
види. Педагогічний зміст цього полягає в тому, що у вихованні не можна обмежуватися
лише одним видом мистецтва. Тільки їх сукупність забезпечить нормальний
естетичний розвиток дитини. Це потребує від учителя нових методів, форм, зміни внутрішнього
стану самого викладача, а саме:
• сформувати цілісні мистецькі знання та уявлення
в учнів;
• стимулювати розвиток внутрішнього світу, уяви та
інтуїції, творчого потенціалу особистості;
• показати
дитині багатство світу у його єдності.
Процеси
художньо-естетичної інтеграції були предметом вивчення таких вітчизняних
дослідників: Н. Аніщенко, Е. Бєлкіної,
П. Волкової, Л. Масол, Г. Падалки, Л. Предтеченської, Л. Рапацької, О.
Щолокової, В. Тименко, Б. Юсова та ін. На інтегративній основі засновані зарубіжні
педагогічні технології художнього виховання Є. Жака-Далькроза, К. Орфа, Р.
Штайнера.
Автор підручників та навчальних програм з
мистецтва Л.Масол умовно виокремила у художньо-інтегративній
технології три групи:
· духовно-світоглядний вид інтеграції
(здійснюється на основі спільної для всіх видів мистецтв тематизму, пов’язаного
з відображенням у мистецтві різних аспектів життя);
· естетико-мистецтвознавчий вид інтеграції
(здійснюється на основі введення споріднених для різних видів мистецтва понять
і категорій – естетичних, художньо-мовних, жанрових тощо);
· комплексний вид інтеграції (передбачає одночасне
поєднання декількох видів інтеграції, провідних інтеграторів із двох попередніх
груп або ще й з додаванням до них інших).
Одна з головних властивостей дитячої
психикі – прагнення пізнавати світ через активну дію. Якщо з перших кроків
навчання спиратися на дії учня, його знання будуть міцними і продуктивними, так
як такі знання розвивають не лише пам`ять, але і мислення і вміння. Звідси шлях
до свідомо-доцільної діяльності людини у будь якій сфері. Саме тому параметрами,
за якими слід оцінити ступінь засвоєння знань, повинні стати різні види дії, а
не їх словесні формулювання. Співай пісню та крокуй ритм мелодії, проплескай
метричні частки; виклади рухливими нотами прослухану мелодійну фразу; диригуй
оркестром або хором; придумай ритмічний малюнок, намалюй прослухану музику і т.
д.
Такі завдання змушують учня
дізнаватися, розуміти, творчо освоювати поняття, засвоювати їх абсолютно вільно
і природньо.
Ставлення до слова "зроби"
у дорослого і дитини різне. У дорослої завдання "що зробити" викликає
питання як це робити і навіщо. Дитина спочатку робить, потім думає. Для неї
важлива сама діяльність. Ця особливість дитячої свідомості диктує послідовність
ходу навчання.
Ставлячи перед собою
нові завдання, з`єднуюючи різні види мистецької діяльності задля більш
глибокого розуміння всього предмету "Мистецтво" у цілому, мною були
сформовані нові види роботи на уроці:
· музична аплікація (при прослуховуванні будь-якого музичного
твору, дітям пропонується створити аплікацію своїх вражень з використанням
шаблону самої аплікації);
· кольорова музика (діти по черзі малюють гуашевими фарбами на
ватмані різні варіації таким чином, щоб вийшло єдине за змістом полотно.
проводиться аналіз використаних кольорів, образів.);
· живописна імпровізація (учням пропонується виконати творче
завдання з виявлення зв`язків музики з образотворчим мистецтвом);
· жива мозаїка (при прослуховуванні творів, діти викладають
малюнок, використовуючи запропоновані засоби природнього походження).
Немає коментарів:
Дописати коментар